Ключові відкриття дослідження

‍

Американське опитування 2025 року розкриває кілька важливих трендів:

‍

73% американців вважають важливим, щоб майбутні покоління мали доступ до спогадів про їхнє життя. Це не просто цифра – це фундаментальна зміна у розумінні того, як має працювати пам'ять.

45% респондентів комфортно ставляться до ідеї онлайн-трансляцій поминальних служб, що дозволяє рідним, що знаходяться далеко, долучитися до церемонії.

Водночас 65% опитаних висловлюють застереження щодо використання штучного інтелекту (ШІ) у створенні меморіальних матеріалів, підкреслюючи потребу в людському підході до збереження пам'яті.

‍

Цифрові меморіали: від тренду до необхідності

‍

Найбільш показовим є зростання інтересу до цифрових меморіалів – на 39% більше американців розглядають можливість створення онлайн-сторінок пам'яті. Це свідчить про еволюцію традицій: люди шукають способи розширити обсяг і довговічність вшанування поза межами традиційних фізичних форматів.

‍

Для України це особливо актуально. Коли родини розкидані по всьому світу через війну, коли близькі не завжди можуть фізично відвідати місця пам'яті, цифрові меморіали стають не просто зручністю – вони стають необхідністю.

‍

"Пандемія COVID-19 фундаментально змінила похоронні практики у глобальному масштабі" – зазначають дослідники з Національного центру біотехнологічної інформації США.

‍

Для нас, українців, таким каталізатором стала війна.

‍

Прагнення до вічної цифрової спадщини

‍

Особливо важливим є те, що понад 40% американців підтримують ідею "цифрових капсул часу" – колекцій фото, відео та повідомлень, які можуть бути відкриті близькими в майбутньому.

‍

Це відображає глибоку людську потребу: ми хочемо, щоб наші історії продовжували жити і резонувати з тими, хто прийде після нас. У контексті України, де кожен день народжуються героїчні історії захисників, це набуває особливого значення.

‍

Уроки для українських міських меморіалів

‍

Американське дослідження дає важливі інсайти для розвитку меморіальних практик в Україні:

‍

1. Гібридний підхід до вшанування

Традиційні фізичні меморіали залишаються важливими, але вони мають доповнюватися цифровими елементами. QR-коди на пам'ятниках, які ведуть до цифрових історій, інтерактивні карти пам'яті, онлайн-архіви спогадів – це не заміна традицій, а їх природна еволюція.

‍

2. Доступність для всіх поколінь

Дослідження показує, що інтерес до цифрових меморіалів не обмежується молодими користувачами. Люди різного віку готові освоювати нові технології заради збереження пам'яті про близьких.

‍

3. Обережність з автоматизацією

65% американців висловлюють застереження щодо ШІ в меморіальних практиках. Це важливий сигнал: технології мають допомагати, а не заміняти людський підхід до збереження пам'яті.

‍

Виклики та можливості для України

‍

Український контекст створює унікальні виклики та можливості:

Виклики:

• Необхідність швидкого створення меморіалів для великої кількості загиблих
• Різний рівень цифрової грамотності серед родин
• Потреба в етичному та делікатному підході до військових меморіалів

‍

Можливості:

• Створення національної цифрової пам'яті про героїв
• Об'єднання зусиль громад у збереженні місцевої історії
• Розвиток нових традицій вшанування, адаптованих до сучасних викликів

‍

Практичні рекомендації для міських меморіалів

1. Інтеграція цифрових елементів у традиційні меморіали – від QR-кодів до інтерактивних стендів
2. Створення міських платформ пам'яті, де громадяни можуть збирати та зберігати спогади про загиблих
3. Навчання та підтримка для родин, які хочуть створити цифрові меморіали
4. Партнерство з технологічними платформами, які спеціалізуються на етичному збереженні пам'яті

‍

Нова культура пам'яті

‍

Американське дослідження підтверджує те, що ми інтуїтивно відчуваємо: традиційні способи вшанування пам'яті еволюціонують. Цифрові технології не замінюють живі спогади – вони роблять їх більш доступними, довготривалими та здатними об'єднувати людей незалежно від відстаней.

‍

Для України, яка переживає найтрагічніші часи у своїй новітній історії, це означає можливість створити нову культуру збереження пам'яті – культуру, яка поєднає глибокі традиції з сучасними технологіями, щоб жодна історія героїзму і жодне життя не були забуті.

‍

73% людей хочуть, щоб їхні історії жили вічно. У наших силах зробити це реальністю – через поєднання людського тепла і технологічних можливостей, через створення живих портретів тих, кого ми втратили, але кого завжди пам'ятатимемо.

‍

Це дослідження нагадує нам: пам'ять – це не архівування файлів. Це створення живого портрету людини, де кожен спогад складається в цілісний образ того, ким була ця людина. І технології можуть стати нашими союзниками у цій найважливішій місії.

‍